Українців працевлаштовуватимуть по-новому: з’явиться одразу 9 видів контрактів

В Україні готують комплексне оновлення трудового законодавства, яке має змінити підхід до працевлаштування робітників. Ідеться не про точкові правки, а про перегляд самої логіки взаємодії на ринку праці.

Ключовим елементом реформи стане розширення типів трудових договорів та запровадження так званого принципу конструктора. Про це Центру економічних стратегій розповіла заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.

Гнучкі контракти й принцип конструктора

За чинним законодавством в Україні існує шість типів трудових договорів. Проєкт нового Трудового кодексу пропонує збільшити їхню кількість до дев’яти й дозволити укладати кілька контрактів з однією людиною одночасно, якщо вона виконує різні види робіт у межах однієї компанії. Це означає, що працівник зможе:

• мати основну зайнятість;
• паралельно виконувати додаткові функції;
• отримувати за це окрему оплату на законних підставах.

Такий підхід, за словами Марчак, має підвищити гнучкість у трудових відносинах і відповідає запитам бізнесу, який усе частіше потребує нестандартних форматів співпраці.

Зміни для батьків з малими дітьми

Окремий блок реформи стосується працівників, які поєднують роботу з вихованням дітей. Новий Трудовий кодекс пропонує переглянути низку застарілих обмежень і надати більше свободи у виборі формату зайнятості.

Основні новації:

• Вибір формату роботи. Батьки малих дітей зможуть офіційно обирати дистанційний, офлайн або гібридний режим роботи.
• Скасування обмежень на відрядження. Чинні норми, які фактично забороняють відрядження жінок із дітьми до трьох років, пропонується замінити правом вибору.
• Рішення залишається за працівницею. Жінка сама визначатиме, чи готова вона до поїздки, зокрема й разом із дитиною, якщо вважає це прийнятним.

Тож закон не заборонятиме, а надаватиме можливість самостійно ухвалювати рішення, виходячи з особистих обставин.

Нова модель взаємодії між бізнесом і працівником

За словами Марчак, реформа не обмежується змінами у трудових договорах. Ідеться про перехід від жорсткого регулювання до більш м’якої, рекомендаційної моделі, яка стимулює бізнес впроваджувати сучасні HR-практики.

Інклюзивність у цьому контексті трактується ширше:

• не лише як адаптація робочих місць для людей з інвалідністю;
• а й як створення умов для молодих батьків, зокрема матерів.

В умовах демографічних викликів держава намагається зробити поєднання роботи й сім’ї менш складним, не перекладаючи відповідальність суто на роботодавця чи працівника.

Роль держави: рекомендації замість жорстких правил

Уряд не планує відтворювати модель трудового регулювання, закладену ще у кодексі 1971 року. Натомість Міністерство економіки робить ставку на “м’який вплив” – поширення успішних практик і рекомендацій.

Одним із таких інструментів стала Хартія стійкості людського капіталу, започаткована цього року. Вона покликана:

• стати платформою для обміну досвідом між компаніями;
• допомогти бізнесу формувати HR-політики, дружні до молодих батьків, молоді та людей з інвалідністю.

Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні зросла нестача кадрів у робітничих і технічних професіях, що призвело до збільшення частки жінок у цих сферах і попиту на практично підготовлених працівників. Водночас низький рівень заробітних плат, зокрема в освіті, спричиняє звільнення фахівців, а за стратегією зайнятості до 2030 року планується залучити до ринку праці до 2 млн осіб.