В Ірані зростає кількість загиблих через протести: правозахисники назвали кількість жертв

Унаслідок масових протестів в Ірані загинули понад 500 людей. Протести тривають уже другий тиждень і стали наймасштабнішими з 2022 року. Напруга навколо подій в Ірані посилилася після заяв президента США Дональда Трампа, який неодноразово погрожував втручанням у разі застосування сили проти демонстрантів.

Як повідомляє Reuters, про кількість загиблих у неділю повідомила правозахисна організація HRANA, що веде підрахунок жертв на основі даних зсередини країни та з-за кордону. За даними правозахисної групи, базованої у США, підтверджено загибель 490 протестувальників і 48 представників сил безпеки. Організація також заявила про понад 10600 затриманих у різних регіонах Ірану за час заворушень.

В свою чергу, іранська влада заявила про готовність завдати ударів по американських військових об’єктах у регіоні.

Загострення ситуації

Протести розпочалися 28 грудня через стрімке зростання цін, але згодом переросли у виступи проти духовного керівництва країни, яке перебуває при владі з 1979 року. Влада Ірану звинуватила США та Ізраїль у розпалюванні заворушень і закликала громадян вийти на загальнонаціональний мітинг для засудження, як заявлено, терористичних дій.

Інформаційні потоки з країни суттєво обмежені. З четверга в Ірані діє масштабне відключення інтернету, що ускладнює перевірку даних. Агентство Reuters зазначає, що не може незалежно підтвердити кількість загиблих, а офіційних цифр від іранської влади досі не оприлюднено.

Водночас у соцмережах з’являються відео з різних міст. Кадри з Тегерана показують багатотисячні нічні марші з оплесками та скандуваннями. На іншому відео з міста Мешхед видно пожежі на вулицях, дим і барикади, а також чути звуки вибухів. Reuters підтвердив геолокацію цих матеріалів.

Міжнародна реакція

Іранський парламент попередив США про можливі наслідки у разі військового втручання. Спікер парламенту Мохаммад Бакер Калібаф заявив, що будь-яка атака на Іран зробить законними цілями Ізраїль, а також усі американські бази й кораблі в регіоні. Він наголосив, що Вашингтон не повинен припуститися, за його словами, прорахунку.

У США тим часом готуються до обговорення подальших кроків. Американський посадовець повідомив Reuters, що президент Дональд Трамп має зустрітися з радниками для розгляду варіантів дій щодо Ірану. За даними The Wall Street Journal, серед можливих сценаріїв називалися військові удари, кібератаки, розширення санкцій та підтримка опозиційних ресурсів в інтернеті.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сказав, що шокований через повідомлення про насильство з боку іранської влади. Він закликав до максимальної стриманості та наголосив на необхідності поваги до свободи слова, асоціацій і мирних зібрань. Його заява пролунала на тлі зростання кількості жертв і затримань.

Позиція влади

Іранська державна влада наполягає, що діє проти, як заявляється, організованих груп насильства. Державне телебачення показало десятки мішків з тілами в морзі Тегерана, стверджуючи, що загиблі стали жертвами дій озброєних терористів. Також в ефірі демонстрували родичів, які зібралися біля судово-медичного центру Кахрізак для впізнання тіл.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що за дестабілізацією ситуації стоять Ізраїль і США. В телевізійному інтерв’ю він закликав сім’ї не дозволяти дітям приєднуватися до “заколотників і терористів”, яких звинуватив у підпалах мечетей, атаках на банки та громадське майно. Водночас він зазначив, що уряд готовий слухати населення і працювати над розв’язанням економічних проблем.

У неділю іранська влада оголосила три дні національної жалоби. За повідомленнями державних ЗМІ, жалобу присвятили загиблим, яких назвали мучениками спротиву проти США та сіоністського режиму.

Регіональна напруга

Ізраїль перебуває у стані підвищеної готовності. Троє ізраїльських джерел, присутніх на нарадах з безпеки, повідомили, що країна готується до можливих наслідків американського втручання в Іран. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу під час засідання кабінету заявив, що уряд уважно стежить за розвитком подій.

Раніше Ізраїль та Іран уже вступали у пряме збройне протистояння. У червні 2025 року сторони вели 12-денну війну, до якої на короткий час долучилися США, завдавши ударів по ядерних об’єктах Ірану. Тегеран у відповідь обстріляв Ізраїль і американську авіабазу в Катарі.

Протести відбуваються на тлі ослаблених позицій Ірану в регіоні. Країна досі оговтується після торішньої війни, а її союзники, зокрема ліванська “Хезболла”, зазнали суттєвих втрат після подій 7 жовтня 2023 року. На цьому фоні внутрішні заворушення стали для влади серйозним викликом.

Державні ЗМІ показали похоронні процесії у західних містах, зокрема в Гачсарані та Ясуджі, де прощалися із загиблими співробітниками сил безпеки. За даними телебачення, 30 представників силових структур мали бути поховані в Ісфагані, ще шість, як заявляється, загинули в Керманшасі.

Влада продовжує жорсткі заходи. Протести супроводжуються масовими арештами, блокуванням інтернету та посиленням присутності силовиків у великих містах. За оцінками правозахисників, саме ці дії значно ускладнюють доступ до незалежної інформації з країни.

Заяви з-за кордону

Президент США Дональд Трамп у суботу опублікував заяву у соціальних мережах, у якій написав, що Іран дивиться у бік свободи, можливо, як ніколи раніше. Він також додав, що США готові допомогти. Ці слова викликали неоднозначну реакцію навіть серед американських політиків.

Деякі законодавці у Вашингтоні поставили під сумнів доцільність військового втручання. Сенатор-республіканець Ренд Пол і сенатор-демократ Марк Ворнер застерегли, що атака на Іран може не послабити владу, а навпаки згуртувати населення навколо зовнішнього ворога.

Колишній дипломат США та експерт з Ірану Алан Айр вважає, що нинішні протести навряд чи призведуть до падіння режиму. За його словами, ймовірніше, влада зрештою придушить виступи, але вийде з цієї кризи значно слабшою. Він також зазначив, що іранська еліта наразі виглядає згуртованою, а організованої опозиції всередині країни не видно.

Опозиційні голоси

Син останнього шаха Ірану Реза Пехлеві, який живе у вигнанні, закликав протестувальників не залишати вулиці. У своїй заяві він написав, що президент США звернув увагу, як він висловився, на неймовірну хоробрість іранців. Ці слова активно поширювалися в опозиційних колах за межами країни.

Іран також викликав британського посла до міністерства закордонних справ. Причиною стали коментарі глави МЗС Великої Британії, які в Тегерані назвали втручанням, а також інцидент у Лондоні, де протестувальник зняв іранський прапор з будівлі посольства і замінив його на символ, що використовувався до революції 1979 року. Британська сторона офіційної відповіді одразу не надала.

Як повідомляв OBOZ.UA, Україна засудила дії Ірану щодо протестувальників та підтримку Росії у війні проти України. Іранський народ заслуговує на життя у безпеці без страху за своє життя, зазначили в МЗС та закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Тегеран.